10 квітня
Віктор Семенович Близнець народився 10 квітня 1933 у с. Володимирівка Компаніївського району Кіровоградської області. Навчався спочатку у Володимирівці, старшокласником – у Компаніївській середній школі, у 1952-1957 – на факультеті журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка. Після закінчення університету працював за фахом у газетах та журналах.
У дитячу художню літературу його привела як робота у періодичних виданнях для дітей, так і незабутні враження та спогади з власного дитинства. Перші оповідання показав відомому вже тоді дитячому письменникові Всеволоду Нестайку, і той дуже схвально поставився до них. Згодом В.Нестайко згадував: «…Оповідання були по-справжньому талановиті, свіжі, щирі, написані соковитою народною мовою». Так у 1963 вийшла друком перша збірка оповідань В.Близнеця для дітей – «Ойойкове гніздо». Друга збірка оповідань – «Як народжується стежка» (1977) – адресована дітям молодшого шкільного віку і є органічним продовження першої. До неї увійшло шість оповідань, які відкривають дивосвіт дитинства.
Є у творчості письменника ще одне дитинство – обпалене і скалічене війною. Його повісті про воєнне і повоєнне дитинство – «Паруси над степом» (1965), «Землянка» (1966), «Мовчун» (1971), «В ту холодну зиму, або Птиця помсти Сімург» (1979) – складають певну цілісність: кожна повість при всій своїй самостійності і закінченості є певною мірою початком або продовженням попередніх книг. У цих творах письменник осмислює досвід війни через сприймання її підлітком.
Створення чудових повістей «Звук павутинки» (1970), «Женя і Синько» (1974), «Земля Світлячків» (1979) припадає на сумнозвісний період панування в літературі руйнівних явищ, обмеження творчих свобод, зневажливого ставлення до глибинної суті української літератури. Згаданими творами В.Близнець демонструє світоглядне протистояння системі. У його світі живуть, діють і мислять маленькі герої, чиї моральні вартості, найперше – людська гідність, стають прикладом для дорослих. Близнець відверто говорить з юними читачами про речі, найважливіші для становлення людської душі: життя і смерть, правду і брехню, любов і ненависть.
Лебединою піснею В. Близнеця став переклад сучасною українською мовою літопису «Повість минулих літ». Видано було цей переклад 1980 з передмовою Павла Загребельного, у художньому оформленні майстра гравюри Георгія Якутовича.
За тиждень до свого 48-річчя, 2 квітня 1981, Віктор Близнець з власної волі трагічно обірвав своє життя...
9 квітня - Вербна неділя
Неділя за тиждень перед Великоднем називається «Вербною», «шутковою» або «квітною», а тиждень перед цією неділею — «вербним».
У Вербний тиждень, за народнім віруванням, не можна сіяти конопель і городини, бо «буде ликовате, як верба». Не сіяли колись і буряків, бо «будуть гіркі».
У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослужіння сходяться всі — старі й малі, бо «гріх не піти до церкви, як святять вербу».
Коли кінчається відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти — одне поперед одного — стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути по кілька «котиків» — «щоб горло не боліло». Колись господарі, повертаючися з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або — якщо було близько — то в полі, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток»; а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами.
Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, що проспав заутреню, то били такого свяченою вербою, примовляючи:
«Не я б’ю — верба б’є
За тиждень Великдень,
Недалечко червоне яєчко!». Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою ще й коло церкви, та й дорогою, як додому йшли; а, б’ючись, примовляли:
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
В Галичині примовляли так:
Шутка б’є — не я б’ю,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень! Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше на весні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою — «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Більше того, викидають гілля свяченої верби на двір під час граду — «щоб град зупинився».
Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим варивом хвору людину чи тварину — у повній надії, що «поможе». Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови. Лікуються свяченою вербою і від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку. Товчене листя з верби кладуть на рани, а горілку, настояну на її листі, п’ють проти шлункових захворювань. Звичай святити вербу дуже старий, бо вже в «Ізборнику» (1073 рік) згадується. Зазвичай гілочки верби зберігають цілий рік – до наступного свята. Наші предки вважали, що садити кімнатну рослину у Вербну неділю – гарний знак, який притягує достаток у дім. Верба, яка росте біля криниці, нібито вберігає воду від злих сил. А якщо ковтнути кілька котиків дорогою із церкви, не буде лихоманки та не болітиме горло. Якщо Вербна неділя без заморозків, урожай фруктів буде щедрим. Сонячна погода у Вербну неділю обіцяла тепле літо.
7 квітня 2023
Якими мають бути курси підвищення кваліфікації
Обережно - міни!
(Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням)
Ця страшна і підступна зброя вкрала і скалічила безліч людських життів. Цей жах триває і зараз. У зв’язку з цим, 8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН була прийнята резолюція №A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами і питаннями в галузі розвитку, викликаними наявністю цієї грізної зброї - мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.
4-е квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання даного виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.
3 квітня виповнюється 105 років від дня народження Олеся Гончара, автора “Прапороносців”, “Тронки”, “Людини і зброї” та забороненого на 20 років “Собору”.
Україно, твій день гряде!
- Дякую Богові, що дав мені народитися українцем.
- Не система винна, що в нас багато кретинів. І хто певен, що при іншій системі їх було б менше?
- Яка дика епоха! З якою сатанинською силою нищилася Україна! За трагізмом долі ми народ унікальний. Найбільші генії нації — Шевченко, Гоголь, Сковорода — все життя були безпритульними. Шевченків “Заповіт” написано в Переяславі в домі Козачковського, Гоголь помер у чужому домі, так само бездомним пішов із життя й Сковорода… Але сталінщина своїми жахіттями, державним садизмом перевершила все. Геноцид винищив найдіяльніші, найздібніші сили народу. За які ж гріхи нам випала така доля?
- Сама історія запитає кожного з нас у цей день: хто ти? Чи справді вичавив із себе тоталітарного раба, чи здатен відстояти себе як людину, відстояти завтрашній день своєї згорьованої, прекрасної України?
- росію погубить ненависть, яку вона розпалює в собі, – ненависть до України
Вчителі математики та української мови складатимуть ЗНО
У 2023 році вперше відбудеться сертифікація вчителів української мови та літератури і математики, які викладають у базовій середній школі.
Як повідомляє портал Освіта.ua, участь у пілотній сертифікації зможуть узяти по 500 вчителів-предметників мовно-літературної та математичної освітніх галузей. Український центр оцінювання якості освіти підготував роз’яснення, як педагогам готуватись до першого етапу сертифікації – зовнішнього незалежного оцінювання фахових знань і вмінь вчителів-предметників.
Першим етапом пілотної сертифікації вчителів базової середньої освіти – мовно-літературної та математичної освітніх галузей – буде незалежне тестування. Готуватися до нього учасникам сертифікації необхідно з опертям на Програму незалежного тестування, характеристики завдань і Схему нарахування балів за виконання тестових завдань.
Програми ЗНО для вчителів укладено відповідно до професійних стандартів педагогів та Типової програми підвищення кваліфікації вчителів, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти.
Кожна програма складається з чотирьох розділів, відповідно до трудових функцій шкільних учителів: управління освітнім процесом, навчання учнів предметів чи інтегрованих курсів, партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу, організація освітнього середовища.
